26 жовтня

 Міжнародний день шкільних бібліотек

     Засновником цієї календарної події виступає всесвітня організація ЮНЕСКО, за ініціативою Міжнародної асоціації шкільних бібліотек і вперше свято було проведено в 1999-му році. Дата святкування Міжнародного дня шкільних бібліотек в багатьох країнах, зокрема і в Україні - щорічно в четвертий понеділок жовтня. В Англії, наприклад, цей День відзначається в перший понеділок жовтня і приурочений до початку шкільних канікул, коли настає перший день їхнього Національного Тижня дитячої книги, що включає в себе і національний День поезії, який проводиться в четвер.

Важливість забезпечення та поширення грамотності, всіляке сприяння належному навчанню - один з основних пріоритетів сучасного суспільства й атмосфера, яка створюється професійними бібліотекарями, найбільш сприятлива у цьому процесі.

 

Джерело: https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=668

Міжнародний День миру

 

      21 вересня весь світ відзначає День миру, як день глобального припинення вогню та відмови від насильства. Цей день надає можливість привернути увагу дітей та молоді до питань важливості миру і принципів гуманності, свободи, добра і поваги до різноманіття.

     Найбільше у світі щастя – це мир, коли люди живуть дружно та спокійно, земля не здригається від страшних вибухів, не ллються сльози горя та втрат. 

     Мир, яке коротке, але змістовне слово. Це слово звучить по – різному на континентах Землі, але скрізь воно означає прості й одвічні істини. Воно вміщує в собі яскраве сонце і блакитне небо, радісну працю і теплий хліб, радісний сміх дітей та усміхнені обличчя дорослих.

     Щирі побажання миру та спокою в рідній країні та у світі прозвучали у віршах від учасників театрального гуртка.

   

А представники 8-9 класів разом з учнями 3-В класу намалювали на асфальті символи миру – голуби з оливковою гілочкою в дзьобі, які несуть звістку про чудові переміни у життя людства.

     

   

                                     

15 вересня – 130 років від

дня народження Агати Крісті

(Мері Кларісса Міллер)

(1890-1976)

        Англійська письменниця, майстриня і одна з найвідоміших у світі представниць детективного жанру, творець класичних персонажів детективної літератури — Еркюля Пуаро та міс Марпл.

За кількістю перекладів (понад 100 мовами світу) і сумарним накладом друкованих видань (понад 2 млрд примірників) книги Агати Крісті посідають третє місце в історії після Біблії та творів Вільяма Шекспіра. Крім того, драматургічним творам письменниці належить рекорд за найбільшим в історії числом театральних постановок.

Цікаві факти із життя  Агати Крісті 

  1). Вона соромилася своєї професії.

Навіть видавши добру дюжину книг, в офіційних документах в графі «сфера діяльності» Агата Крісті наполегливо вказувала «домогосподарка». Більш того, у письменниці, чиїми романами до сьогоднішніх днів зачитується весь світ, не було ні окремого кабінету, ні письмового столу. Такий аскетизм сама Крісті пояснювала незручністю: свою творчість вона називала не більше, ніж хобі, вважаючи письменство чимось несерйозним. Працювала вона уривками, в перервах між домашніми справами, влаштовуючись то за кухонним столом, то в спальні. Втім, на пристрасть письменниці до роботи з текстом це ніяк не впливало - якщо їй все-таки вдавалося усамітнитися, то вона, за власними словами, «забувала про все на світі».

  2). Мати забороняла Агаті читати.

Як правило, батьки мріють про те, щоб їх чадо замість безцільного хитання по дому або за його межами проводило якнайбільше часу за читанням. У житті маленької Агати все було навпаки: її мати Кларисса Бемер страждала на легку форму нервового розладу, та до того ж, будучи людиною захоплюється, буквально марила Вікторіанської епохою.

На її думку, справжня леді тих років зобов'язана була грати на одному з музичних інструментів (а краще на декількох), регулярно брати уроки вокалу і вміти танцювати, а от читати їй було абсолютно ні до чого. Більш того, цей навик Кларисса вважала навіть шкідливим і не планувала знайомити дочку з літературою до восьми років. Майбутня королева детектива, втім, була іншої думки і навчилася читати сама вже в чотири роки.

 

3.) Крісті страждала незвичайним розладом психіки.

 Якщо з читанням у письменниці все було прекрасно, то з письмом справи йшли набагато гірше. Все життя Крісті страждала дисграфією- порушенням психічних функцій, через яке їй не вдавалося розставляти букви в словах в правильному порядку. Втім, це не завадило їй придумувати приголомшливі сюжети і друкувати їх на машинці.

4). Інсценувала власне викрадення (чи ні?).

Наприкінці 1926 року Агата Крісті безслідно зникла. Пропажа письменниці
 дивним чином збіглася з проханням її чоловіка Арчібальда Крісті про 
розлучення. У день «Х» Агата поклала спати маленьку дочку, потім сіла за
кермо автомобіля і помчала в невідомому напрямку, а вже через кілька днів
 машина з особистими речами жінки була знайдена на березі річки. На 
пошуки письменниці кинулася буквально вся країна: британські газети 
рясніли заголовками про можливе викрадення або навіть вбивство. Втім, 
вже через одинадцять днів Агата знайшлася живою і абсолютно здоровою 
(останнє підтвердила медична експертиза). Що ж сталося насправді і які 
цілі переслідувала романістка, з'ясувати так і не вдалося. Хоча пліткарі
 стверджували, що таким чином Крісті планувала підставити невірного 
чоловіка.

5). Розбиралася в отрутах.

Незвичайне захоплення з'явилося у письменниці ще в період Першої світової війни, куди та вирушила медсестрою-добровольцем. В токсичних речовинах вона розбиралася краще багатьох фахівців. Підтвердженням тому служить достатня кількість способів позбутися неугодної людини в романах Крісті: в цілому її персонажі були отруєні 83 рази, і кожен наступний випадок був не схожий на попередній! Крім того, колись зовсім юна Агата збиралася стати фармацевтом, однак замість професії придбала невикорінну фобію - зробити помилку в приготуванні того чи іншого зілля і отримати смертельну отруту замість ліків. На щастя, її побоювання так і не збулися, а ось відмінне знання різного роду отруйних речовин стало в нагоді в письменницькій кар'єрі.

6). Еркюль Пуаро був списаний з реальної людини.

Мабуть, найвідоміший персонаж «королеви детектива» мав реальний прототип. Ще в середині 1910-х років Крісті побачила на автобусній станції забавного бельгійця, чиє обличчя прикрашали розкішні вуса. Чоловік, судячи з усього, був якийсь дивний - жести, міміка і навіть рідкісні репліки видавали в ньому людину з примхами, але не позбавленого при тому гострого розуму. Образ випадкового перехожого так надихнув Агату Крісті, що вона зробила його головним героєм цілої серії книг. Втім, він швидко їй набрид, а згодом і зовсім став викликати роздратування. Більш того, через багато років письменниця, не бентежачись, називала свого персонажа «огидним, бундючним, егоцентричним маленьким лицеміром» і «жирним виродком». Крісті не раз скаржилася на те, що при всій нелюбові ніяк не може розлучитися з нестерпним диваком-детективом. Виною тому була популярність Пуаро, яку той мав серед читачів.

 

Джерело: https://eksmo.ru/selections/7-neozhidannykh-faktov-ob-agate-kristi-ID15519064/

         

                  Закінчилося літо і ніжно кличе

Діточок за парти всіх школа.

І з книгами новий, чарівний політ

День Знань подарує вам знову.

І в перший день осені, день вересня

Вас шкільна дружба зустрічає.

І дитячі роки, собою срібних,

На вас світло добра випромінює.

 

Бібліотеки в період та після пандемії.

Процес виходу з карантину та повернення до роботи у звичному режимі буде складним для усіх, тож необхідно буде адаптуватися до нових умов, дотримання нових норм і правил, переосмислити стратегію діяльності бібліотек.

     Після відновлення роботи шкільної бібліотеки рекомендовано:

- розробити регламент приймання підручників і будь-яких інших бібліотечних документів основного фонду;

- бібліотекарю під час роботи з фондом використовувати латексні або нітрилові рукавички ;

- після прийняття книг від користувачів поверхню меблів, на яких

лежали книги, необхідно дезінфікувати; але паперові документи не обробляти

дезінфікуючими засобами;

- зберігати повернені читачами примірники на окремих полицях із

зазначенням дати отримання. Ізольовані примірники виключити з обігу не менше ніж на 14 діб, після чого вони знову можуть бути позичені читачами;

- відкрити лише абонементи та обмежити вільний доступ до фондів та

інших приміщень бібліотеки;

- розрахувати кількість користувачів та умови перебування їх у

приміщенні, зважаючи на розмір приміщення, у якому будуть знаходитися

користувачі;

- провітрювати приміщення якомога частіше, дезінфікувати ящики для

повернення книг (бібліобокси), поверхні бібліотечних кафедр, дверні ручки,

клавіатури комп'ютерів, столи, телефони, вимикачі світла та інші поверхні абопредмети обладнання дезінфікуючими засобами, що дозволені для використання в закладах загальної середньої освіти;

- видавати тільки ті бібліотечні документи, що перебували «на карантині» не менше 14 діб;

- інформувати всіх учасників освітнього процесу про зміни в роботі

бібліотеки, про скориговані правила обслуговування, графіки приймання

підручників тощо через шкільний і бібліотечний сайт/блог, друковані об’яви тощо.

 

 

Про користь читання книжок

«Є злочини гірші, ніж спалювати книги. Наприклад – 

не читати їх »                                               (Рей Бредбері).

Декілька аргументів на користь книг, або чому читати корисно:

- Читання збільшує словниковий запас.

Особливо якщо ви читаєте твори різних авторів і жанрів, стикаючись зі словами й термінами, які рідко вживаються в повсякденній мові.

- Читання робить розумнішим, відточує аналітичні здібності і покращує концентрацію.

Воно «включає» мозок. Французький письменник і філософ-просвітитель Дені Дідро стверджував, що люди, коли перестають читати, перестають і мислити.

А оскільки багато творів містять безліч деталей, які потрібно запам’ятовувати та відслідковувати, щоб розгадати таємницю або зрозуміти контекст, розвиваються аналітичні здібності. Це допомагає критично оцінювати не тільки текст і сюжет, а й те, що відбувається у вашому житті.

І навик концентруватися на змісті, не відволікаючись на сторонні предмети і фон, стане в нагоді в житті. Наприклад – в метушливій  ​​офісній роботі, коли всі і кожен окремо відволікають,  не переживаючи про чиюсь особисту продуктивність та ефективність.

- Читання зміцнює пам’ять.

Незаперечний факт. Для розуміння твору потрібно запам’ятати безліч речей і нюансів, а це тренує пам’ять. Може статися,  що дуже скоро вам не знадобляться нагадувалки на смартфоні.  

Більше того, читання, а це, по суті, активність мозку, яка тримає його, так би мовити, в тонусі, є профілактикою хвороби Альцгеймера. Саме тому кажуть, що воно омолоджує, адже організм старіє швидше, коли старіє мозок.

- Читання допомагає в спілкуванні.

Воно вдосконалює мовні навички та дозволяє ясно і чітко викладати свої думки. Адже не дарма Вольтер, французький філософ-просвітитель XVIII століття, стверджував: «Читаючи авторів, які добре пишуть, звикають добре говорити».

Після пари-трійки свіжих творів ви напевно станете цікавим співрозмовником, який справляє  незабутнє враження на людей, що  взагалі не читають.

- Читання відкриває світ і додає впевненості в собі.

Будь-яка книга, по суті, є новим віконцем у світ. Вона допомагає його пізнати і дізнатися, можливо, з абсолютно іншого  для вас боку.

А демонстрація виключної ерудиції та глибоких знань того чи іншого предмета сприяє впевненості в собі, власне, як і визнання оточуючими.

- Читання знижує стрес.

Доведено, що лише шість хвилин читання знижує рівень стресу на 65%. Навіть від нудьги рятує. Ритміка та захоплюючий сюжет художньої літератури дозволяють відволіктися від своїх проблем та заспокоїтися.

- Читання зміцнює сон.

Тільки якщо ви заміните щовечірній перегляд  телевізора читанням паперової книги. Справа в тому, що підсвічування його екрану, а також екрану інших гаджетів, пригнічує вироблення відповідального за міцний сон гормону мелатоніну. А ось книга в цьому плані цілком безпечна.

- Читання дозволяє прожити життя інших людей.

І ви знаєте, це унікальна можливість. Ваша уява сама  намалює декорації. Жоден фільм не дасть вам такої можливості.

- Читання розвиває уяву.

І чим більше ви читаєте, тим ваша здатність фантазувати краща: ви регулярно програвайте в голові все те, про що читаєте.

 - Читання допомагає у вирішенні складних завдань.

І мова не про математичні приклади. Читання, підвищуючи соціальні навички, наділяє здатністю розділяти загальноприйняті стандарти, міфи, нав’язані думки та свої власні. Інакше кажучи, допомагає легше зорієнтуватися в навколишньому світі й налагодити потрібні соціальні контакти. Що стосується останнього моменту, все пояснюється просто: читач художньої літератури активно взаємодіє з вигаданими персонажами та проектує на реальність отриманий досвід. Так легше знайти вихід зі складної ситуації і навіть зрозуміти свою другу половинку. З цього виходить що…

- Читання вчить взаєминам.

Розкриваючи їх, книги дозволяють стати на місце іншої людини, зрозуміти мотив тих чи інших його вчинків. І це дуже захоплююче заняття.

      Отже, від читання книг лише одна користь. Читайте, розвивайтеся, мрійте, подорожуйте. А книги допоможуть вам в цьому!

Джерело: https://knygarnya.com/news/pro-korist-chitannya-knizhok