Вітаю з днем рідної мови!

“Найбільше i найдорожче добро кожного народу – це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя i своi сподiванки, розум, досвід, почування.”

Панас Мирний

20 лютого – особлива дата, День Героїв Небесної Сотні.

          Ким вони були? До чого прагнули ? Вони не були,  ні екстремістами, ні терористами, ні фашистами. Звичайні люди, мирні громадяни, які вийшли, на так званий Євромайдан, щоб відстояти своє право на мрію. Люди різних професій, люди, які жили у різних куточках України, але зі схожими серцями, у яких , жили віра – у перемогу добра над злом, правди – над неправдою та кривдою. Надія – на краще майбутнє для своєї країни, своїх дітей. Любов – до України, справжніми синами якої вони були , є і будуть.

         Їх назвали Небесною сотнею – українців які загинули у Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Кожен із цієї Небесної сотні, як і ми з вами мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну.

          До дня вшанування Небесної сотні у бібліотеці біля інтерактивної виставки «Герої не вмирають» пройшли інформаційні хвилинки з учнями початкової школи, де бібліотекар Нахімова М.В. та педагог-організатор Нейман М.В. розповідали про події на майдані.

        

 

              

                

       

        

Урок з історії України з учнями 9-В класу біля виставки провела вчитель історії Товкач В.М.         

 

                                                 

Небесна Сотня –то в серцях вогонь.

Він гаряче палав за Україну.

Віднині тихим співом заспокой

Ти, земле рідная,свою дитину.

Пташиним співом, шелестом трави.

Блакитним небом, золотим колоссям.

Останній раз, як мати, пригорни

Чоло високе в обрамку волосся.

Небесній Сотні шана й молитви,

За чисті душі, що злетіли в небо.

Їм шлях високий боже, освяти.

І в мирі, Господи, прийми до себе.

           8 лютого в актовій залі школи відбулася виховна година з учнями 9-х класів, присвячена польському педагогу, письменнику, лікарю, герою 20 століття Янушу Корчаку та презентація книги Януша Корчака "Король Матіуш І" 

      Педагог-новатор, автор праць із теорії й практики виховання. Зачинатель діяльності на захист прав дитини  і повної рівноправності дітей. Як директор сиротинця створив, зокрема, дитячий  товариський суд, де діти самі розглядали справи, які самі подавали, а також могли позиватися до цього суду на своїх вихователів. «Чудова людина, що мала відвагу довіряти дітям і молоді, якими займалася, настільки, щоб передати в їхні руки питання дисципліни й довірити окремим дітям найскладніші завдання, пов'язані з дуже великою відповідальністю».

                                                                                                         швейцарський психолог Жан Піаже.

   Усний журнал 

"Пам'яті Януша Корчака присвячується..."

Презентація

10 Заповідей Януша Корчака для дітей:

Анотація до книги Януша Корчака «Король Матіуш І»

     Що належить робити дітям? Ганяти м'яч, навчатися  і пустувати на уроках. Однак у маленького Матіуша на це майже немає часу, тому що він - король.

     Матіуш I ще занадто молодий і не розуміє, що в дійсності від його імені правлять корумповані міністри. Коли з їхньої вини починається війна відразу з трьома сусідніми королівствами, Матіуш за допомогою свого друга Фелека біжить з палацу на фронт, де під вигаданим ім’ям стає «сином полку». Він гідно переносить всі тяготи солдатського життя.

       Війна закінчується повним розгромом ворога. Матіуш бере владу в свої руки. Він намагається проводити реформи, спрямовані на те, щоб поліпшити становище жителів королівства, особливо – дітей. Король приходить до висновку, що життя таке важке тому, що всі правила і закони створені дорослими. Отже, дітей та дорослих потрібно поміняти місцями. У підсумку, з’явився дитячий парламент. Ровесники короля займають місця своїх батьків. Такі нововведення все ж приводять до плачевних результатів через недосвідченість дітей. Знову починається війна, яку Матіуш програє, і переможці вирішують заслати його на безлюдний острів.

      Пізніше він повертається в країну, відрікшись від престолу і влаштовується працювати на фабрику де гине в результаті нещасного випадку (Матіуш потрапив під верстат і помер від ран).

      Ця книга  змушує задуматися. Місцями важка, сумна. Що Доля Матіуша багато в чому нагадує життя самого Корчака, який хотів, щоб не було бідних маленьких голодранців, з якими забороняють грати у дворі . Значить, треба зробити всіх рівними, а для цього - знищити гроші. У казці не тільки втілилися дитячі мрії про справедливий суспільний устрій, а й червоною ниткою проходить дуже болюча для Корчака тема сирітства.

Джерело: 

1). https://dovidka.biz.ua/korol-matiush-pershiy-skorocheno/

2).  https://www.labirint.ru/books/129818/