В цьому році 28 вересня в Україні та світі відзначають 100-річчя людини, творчість якої – унікальне явище в українській і світовій педагогіці. Це - видатний педагог Василь Олександрович Сухомлинський. Він прогнозував майбутнє освіти, передбачав дефіцит емоційного спілкування, занепад етичної компетентності в суспільстві, тому, очевидно, так щедро в його творах представлене емоційне, естетичне виховання.
В.О. Сухомлинського)
Цікава бесіда біля книжкової виставки присвяченій життю і творчості В. Сухомлинського відбулася у бібліотеці. Учні 5-Б класу не тільки слухали розповіді бібліотекаря і класного керівника Товкач В.М., але і самі розповідали про цікаві факти із життя письменника. Також діти читали свої улюблені твори своїм товаришам.
Афоризми Василя Сухомлинського:
- Виховуй у собі Людину — ось що найголовніше, інженером можна стати за п'ять років, учитись на людину треба все життя.
- Виховуючи свою дитину, ти виховуєш себе
- Без будь-кого з нас Батьківщина може обійтися, але будь-хто з нас без Батьківщини — ніщо.
- Нікчемність — рідна сестра підлості.
- Розніжені й розбещені індивідууми формуються тоді, коли в їхньому житті домінує єдина радість — радість споживання.
- Справжня любов народжується тільки в серці, що пережило турботи про долю іншої людини.
- Той, хто не знає меж своїм бажанням, ніколи не стане гарним громадянином.
- Дитина — дзеркало родини; як у краплі води відбивається сонце, так у дітях відбивається моральна чистота матері і батька.
- Людина народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний.
- Любов — це насамперед відповідальність, а потім уже насолода, радість.
- Совість — це емоційний страж переконань.
- Роки дитинства — це насамперед виховання серця.
- Людина лише тоді по-справжньому дорожить життям, коли в неї є щось несумірно дорожче за власне життя.
- Там, де є суворість і вимогливість жінки, дівчини, юнак стає справжнім чоловіком.
- Той, хто по-справжньому любить Батьківщину, — з усякого погляду справжня людина.
- Людина така, яке її уявлення про щастя.
- Егоїзм — першопричина раку душі.
- Для того щоб виховати справжніх чоловіків, потрібно виховувати справжніх жінок.
- Там, де в жінок не розвинуте почуття честі й гідності, процвітає моральне невігластво чоловіків.
- Якщо люди говорять погане про твоїх дітей — вони говорять погане про тебе.
- Багато лих мають своїми коренями саме те, що людину з дитинства не вчать керувати своїми бажаннями.
- Музика — це мова почуттів.
- Любов шляхетна тільки тоді, коли вона сором'язлива.
- Закоханий у себе не може бути здатний на справжню любов.
- Перш ніж полюбити в дівчині жінку, полюби в ній людину.
- Людина звелася над світом усього живого насамперед тому, що горе інших стало її особистим горем.
- Сім'я — це джерело, водами якого живиться повновода річка нашої держави.
- Слово — найтонший дотик до серця; воно може стати і ніжною запашною квіткою, і живою водою, що повертає віру в добро, і гострим ножем, і розпеченим залізом, і брудом… Мудре і добре слово дає радість, нерозумне і зле, необдумане і нетактовне — приносить біду. Словом можна вбити й оживити, поранити і вилікувати, посіяти тривогу й безнадію і одухотворити, розсіяти сумнів і засмутити, викликати посмішку і сльози, породити віру в людину і посіяти зневіру, надихнути на працю і скувати сили душі…
- Виховуючи свою дитину, ти виховуєш себе
- Без будь-кого з нас Батьківщина може обійтися, але будь-хто з нас без Батьківщини — ніщо.
- Нікчемність — рідна сестра підлості.
- Розніжені й розбещені індивідууми формуються тоді, коли в їхньому житті домінує єдина радість — радість споживання.
- Справжня любов народжується тільки в серці, що пережило турботи про долю іншої людини.
- Той, хто не знає меж своїм бажанням, ніколи не стане гарним громадянином.
- Дитина — дзеркало родини; як у краплі води відбивається сонце, так у дітях відбивається моральна чистота матері і батька.
- Людина народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний.
- Любов — це насамперед відповідальність, а потім уже насолода, радість.
- Совість — це емоційний страж переконань.
- Роки дитинства — це насамперед виховання серця.
- Людина лише тоді по-справжньому дорожить життям, коли в неї є щось несумірно дорожче за власне життя.
- Там, де є суворість і вимогливість жінки, дівчини, юнак стає справжнім чоловіком.
- Той, хто по-справжньому любить Батьківщину, — з усякого погляду справжня людина.
- Людина така, яке її уявлення про щастя.
- Егоїзм — першопричина раку душі.
- Для того щоб виховати справжніх чоловіків, потрібно виховувати справжніх жінок.
- Там, де в жінок не розвинуте почуття честі й гідності, процвітає моральне невігластво чоловіків.
- Якщо люди говорять погане про твоїх дітей — вони говорять погане про тебе.
- Багато лих мають своїми коренями саме те, що людину з дитинства не вчать керувати своїми бажаннями.
- Музика — це мова почуттів.
- Любов шляхетна тільки тоді, коли вона сором'язлива.
- Закоханий у себе не може бути здатний на справжню любов.
- Перш ніж полюбити в дівчині жінку, полюби в ній людину.
- Людина звелася над світом усього живого насамперед тому, що горе інших стало її особистим горем.
- Сім'я — це джерело, водами якого живиться повновода річка нашої держави.
- Слово — найтонший дотик до серця; воно може стати і ніжною запашною квіткою, і живою водою, що повертає віру в добро, і гострим ножем, і розпеченим залізом, і брудом… Мудре і добре слово дає радість, нерозумне і зле, необдумане і нетактовне — приносить біду. Словом можна вбити й оживити, поранити і вилікувати, посіяти тривогу й безнадію і одухотворити, розсіяти сумнів і засмутити, викликати посмішку і сльози, породити віру в людину і посіяти зневіру, надихнути на працю і скувати сили душі…
Педагогічна творчість
Василя Олександровича Сухомлинського
Талановитий український педагог, засновник гуманістичної, новаторської педагогіки. Написані ним твори складають п'ятитомне зібрання. Серед них 41 монографія, понад 600 наукових статей. Найвідомішій його книги: "Серце віддаю дітям", "Народження громадянина", "Листи до сина ", "Як виховати справжню людину ", " Сто порад учителеві", "Павлиська середня школа", "Батьківська педагогіка", "Батьківщина в серці " та ін.
Твори В.О.Сухомлинського відомі у виданнях різними мовами народів світу від болгарської до японської; його спадщина розглядається (вивчається) в провідних університетах і педагогічних інститутах Європи, окремі статті і уривки фундаментальних праць друкуються в педагогічних журналах Польщі, Німеччини, Чехії, Словаччини, Румунії, Австрії, Іспанії, Фінляндії та інших країнах.
У педагогічній спадщині Сухомлинського провідне місце займає ідея гуманізму, людяності і доброчинності. Педагог переконливо стверджує, що виховання гуманізму, людяності повинно стати одним із завдань діяльності школи і вчителя і здійснюватися через творення людям добра. В центр виховного процесу Сухомлинський поставив особистість. Основою його концепції є повага і довіра до дитини, визнання її унікальності та права на власний вибір. Найголовнішим, найглибшим і найміцнішим надійним каменем педагогічної системи Сухомлинського, є виховання у кожного вихованця поваги до самого себе. Він вважав, що до того часу, поки є самоповага, існує й школа. Коли зникає повага до себе – немає школи, немає ні особистості, ні колективу, одухотворених благородними цілями, а є випадкове збіговисько. На його думку, повага до людської гідності і виховання самоповаги є сферою педагогічної творчості і великого інтелекту педагога.
У центрі педагогічної системи В.О.Сухомлинського стоїть особистість учня, на розвиток якої була спрямована його ідея " шкали самореалізації особистості". Головною метою виховання в її стінах вважався всебічний розвиток особистості на основі залучення до різноманітних видів діяльності та створення умов для розвитку здібностей.
Василь Олександрович Сухоминський написав 1500 оповідань і казок для дітей. Його твори формують у дітей найголовніше — людяність. Вони вчать маленьких читачів відрізняти гарні вчинки від недобрих, бути чемними, поважати старших, захищати менших.
Театралізоване свято "Казковий світ
добра»
(за сторінками творів В.
Сухомлинського)
Мета свята: познайомити учнів з біографією та творами В.О.Сухомлинського, розвивати спостережливість, допитливість, вміння давати оцінку вчинкам героїв оповідань, виховувати доброту, чуйність, любов до рідних та близьких людей, любов до природи, гордість за українську літературну спадщину.
А в кінці свята всі бажаючі написали на квіточках про свої добрі вчинки та побажання добра, любові, гарного дня своїм родинам, друзям, вчителям. Цими квіточками уквітчали деревце "добра".
Десять "не можна" Василя Сухомлинського:
1. Не можна ледарювати, коли всі працюють; ганебно байдикувати, розважатися, коли - ти добре знаєш про це - старші працюють і не можуть дозволити собі відпочинку.
2. Не можна сміятися над старістю і старими людьми це величезне блюзнірство; про старість треба говорити тільки з повагою; у світі є три речі, з яких ніколи не можна сміятися, патріотизм, справжня любов до жінки і старість.
3. Не можна заходити в суперечку з шанованими і дорослими людьми, особливо зі стариками; не гідно людської мудрості й розсудливості поспішно висловлювати сумнів щодо істинності того, що радять старші; якщо в тебе просяться на язик якісь сумніви, придер ж їх у голові, подумай, розміркуй, а потім спитай у старшого ще раз - спитай так, щоб не образити.
4. Не можна виявляти незадоволення тим, що в тебе немає якоїсь речі... У товариша твого є, а про тебе батьки не подбали: від своїх батьків ти не маєш права вимагати нічого.
5. Не можна допускати, щоб мати давала тобі те, чого вона не бере собі, - кращий шматочок на столі, смачнішу цукерку, кращий одяг. Умій відмовитися від подарунка, якщо ти знаєш, що в цій речі мати відмовила собі; думка про право на якусь винятковість - це отрута твоєї душі; велике щастя відчувати нетерпимість до цієї отрути.
6. Не можна робити того, що осуджують старші, - ні на очах у них, ні десь на стороні; кожний свій вчинок розглядай з погляду старших: що подумають вони; особливо неприпустимі настирливість, намагання без потреби нагадувати про себе, виставляти напоказ свої домагання: мати і батько ніколи не забувають про тебе; якщо ти не на очах у них, вони думають про тебе більше, ніж тоді, коли ти крутишся поруч; пам'ятай, що в матері і батька є свій духовний світ, вони іноді хочуть залишитися наодинці з собою.
7. Не можна залишати старішу рідну людину одинокою, особливо матір, якщо в неї нема нікого, крім тебе; в радісні свята ніколи не залишай її саму; ти сам - твоє слово, твоя усмішка, твоя присутність - єдина її радість; чим ближчий кінець людського життя, тим гостріше переживає людина горе своєї самотності; залишати одиноким дідуся, старого батька, навіть тоді, коли ти сам уже став старим, - нелюдяно, дико; пам’ятай, що в житті людини настає такий перюд,коли ніякої іншої радості, крім радості людського спілкування в неї вже не може бути.
8. Не можна збиратися в дорогу, не спитавши дозволу і поради в старших, особливо в діда, не попрощавши ся з ними, не дочекавшись від них побажання щасливої дороги і не побажавши їм щасливо залишатися.
9. Не можна сидіти, коли поруч стоїть доросла, особливо літня людина, тим більше жінка; не чекай, поки з тобою привітається старший, ти повинне першим привітати його, зустрівшись, а прощаючись, побажати доброго здоров’я; у цих правилах етикету закладено глибоку внутрішню суть - повагу до людської гідності; не вміючи поважати її, ти уподібнюєшся невігласу, який плює у прекрасні хвилі моря; море величезне у своїй величі і красі, і цим ти його не зневажиш, не принизиш, а тільки зганьбиш себе.
10. Не можна сідати до столу, не запросивши старшого; тільки моральний невіглас уподібнюється тварині, що вгамовує свою жадобу сама і боїться, щоб її родич, присутній при цьому, не урвав шматка собі; людська трапеза - це не вгамовування голоду, не фізіологічний акт у ланцюгу обміну речовин; люди придумали стіл не тільки для того, щоб ставити під нього ноги, а на стіл спиратися; за столом відбувається цікаве духовне спілкування людей; якщо ти запросив старшого розділити з тобою трапезу, ти зробив йому велику приємність.
Подорож до читацької скарбнички
В. Сухомлинського
Дівчата з 9-А та 8-Б класів провели літературні читання казок та оповідань Василя Сухомлинського для учнів 2-х класів та вихованців гуртка "Палітра". Діти із задоволенням слухали казки, ділилися своїми враженнями від почутого та намалювали героїв цих казок.
Виставка дитячих ілюстрацій до оповідань та
казок В. О. Сухомлинського
"Малюю улюблену казку".
Фотовиставка
"Творча особистість – майбутнє
нації".
Як
стверджував відомий педагог Василь Сухомлинський: «Щоб дитина була палко зацікавлена навчанням, їй
необхідне багате, різноманітне, приваблююче, інтелектуальне життя… Діти повинні
жити у світі краси , гри, казки , музики , малюнка
, фантазії , творчості.»
Серед
читачів нашої шкільної бібліотеки є чимало творчо обдарованих, талановитих, креативних
користувачів різного віку та здібностей, треба
лише вірити в їх талант і творчі сили. Це підтвердить моя фотовиставка "Творча особистість – майбутнє нації".
Творчий,
інтелектуальний потенціал людей є рушієм прогресу суспільства, тому
обдарованість необхідно своєчасно виявити і розвивати. Минуть роки, і талановита, креативна, розумна молодь змінить Україну на краще.
Питання
різні мене бентежать:
Чи справді небо таке безмежне?
Чому у морі вода солона?
Чому карасик у річці не тоне?
Чи справді зайчик усіх боїться?
Чи справді є десь жива водиця?
Чому не носять всі окуляри?
Чому хвороби на світі є, й старість?
Чи справді небо таке безмежне?
Чому у морі вода солона?
Чому карасик у річці не тоне?
Чи справді зайчик усіх боїться?
Чи справді є десь жива водиця?
Чому не носять всі окуляри?
Чому хвороби на світі є, й старість?
Лана Виноградова
Щоб відповіді вам дізнатись, треба дуже постаратись.
До бібліотеки завітайте, про все у книжках прочитайте!
А ще у бібліотеці можна розслабитись після уроків, зняти емоційне напруження, відпочити, поспілкуватися один з одним, знайти заняття за інтересами.
можна погортати улюблені журнали помалювати
Читач, який приходить до бібліотеки, має отримувати не тільки інформацію або послугу, а також привітність, добрий гумор, позитив і бажання прийти сюди знову. Чекаємо на вас, читачі!
Немає коментарів:
Дописати коментар