Від усієї душі
вітаю Вас з професійним святом - Днем бібліотек.
Бажаю всім
радісних, світлих днів, невичерпної творчої енергії та дружньої підтримки,
постійного руху до ще нескорених вершин професійної майстерностівдячних читачів.
Святкуйте день – веселий
чи сумний,
Який не є, а ви його святкуйте.
У кожнім ранку стільки новизни,
Що ви невдач минулих не рахуйте.
Хай кожна мить минається, летить,
Але ж на світі довшають хвилини.
Чим яскравіше день ваш відгорить,
Тим більше світла до людей долине.
Хай вечори святкові не спішать,
Останній промінь сонця не ховають, –
Якщо із буднів не робити свят,
То і найкращі обрії зникають.
Акція "Приведи друга у бібліотеку"
З найдивовижнішими бібліотеками світу та України ознайомились учні 8-А класу, переглянувши відеоролік "Найдивовижніші бібліотеки світу"
Подарунок бібліотеці зробили учні 2-3 класів - новенькі дитячі книжечки, які залюбки будуть читати наші маленькі читачі.
29–30 вересня виповниться 80
років, відколи у Бабиному Яру в Києві були вбиті перші жертви нацистської
політики винищення – майже 34 тисячі київських євреїв. У 2021 році, у 80-ті
роковини трагедії, ми вшануємо пам’ять десятків тисяч розстріляних.
Бабин Яр – місце пам’яті та некрополь
близько 100 тисяч цивільних громадян і військовополонених, розстріляних
нацистами у 1941–1943 роках. Серед них – євреї і роми, червоноармійці,
комуністи, підпільники Організації українських націоналістів, “саботажники”,
порушники комендантської години.
Хоч датою, від котрої прийнято починати
відлік трагедії вважають 29 вересня, перший масовий розстріл євреїв відбувся 27
вересня. Тоді німецькі окупанти вбили 752 пацієнтів психлікарні ім. І.Павлова,
котра була розташована неподалік Бабиного Яру. В той же день комендант міста
підписав документ, згідно із яким усі євреї повинні були прийти з документами і
цінними речами в збірний пункт, аби «після санітарної обробки, як елітна нація,
відправитися в безпечні місця».
Починаючи з 29 вересня, за 2 дні було
вбито 33371 людину. Вони прибули за вказаним місцем зранку невеликими групами.
Коли людей розстрілювали, звук зброї заглушували музикою і звуком літака, який
літав над територією. Жертв вбивали по 30-40 осіб, а тіла скидали в рів. Після
2-3 рядів тіл рів засипали землею. Наймолодшій жертві було 3 дні, а найстаршій
– 103 роки.
Людей вбивали, в основному, за
національність. Проте серед жертв опинилися і політично активні особи. Зокрема,
було знищено 621 члена Організації українських націоналістів,
100 матросів Дніпровського загону Пінської воєнної флотилії. Також
розстріляли 5 ромських таборів. За оцінками істориків, за три роки у
Бабиному Яру було розстріляно від 70 000 до 200 000 осіб.
Протягом серпня і вересня 1943 року, коли
окупанти відступали, вони приховали велику кількість доказів своїх злочинів.
Тіла в Бабиному Яру відкопали і спалили на відкритих "печах" десятки
тисяч трупів, кістки перемелювалися на привезених з Німеччини машинах, попіл
був розсипаний околицями Бабиного Яру.
Історик, науковець, літературознавець, соціолог, публіцист, письменник,
громадський та політичний діяч, вчений світового рівня, творча спадщина якого
вражає своїм тематичним діапазоном, енциклопедичністю, універсальністю. Його
перу належать близько двох тисяч праць з історії, соціології, літератури,
етнографії, фольклору. Він увійшов у вітчизняну історію як її великий
літописець, автор фундаментальної „Історії України — Руси”, справедливо
названої метрикою нашого народу. Створена ним цілісна концепція українського
історичного процесу увібрала в себе кращі здобутки сучасної йому української
науки, була осяяна високою свідомістю і тому стала стрижневою ідеєю
українського відродження. Очоливши Центральну Раду, він був глибоко
переконаний, що нова українська державність має базуватися на принципах
демократії і закону. Своєю працею М.Грушевський закладав міцні підвалини
української державності.
10
цікавих фактів про Михайла Грушевського
1. Дотепер ніхто не знає
справжньої адреси проживання родини Грушевських у Холмі, де народився Михайло
Сергійович. Житловий особняк, на якому красується бронзова дошка з написом
українською та польською мовами: “У цьому домі 17. ІХ. 1866 року народився
найвизначніший український історик і перший Президент Української Республіки
Михайло Грушевський” виявляється, було обрано наздогад, оскільки жодних даних,
свідчень чи спогадів щодо адреси немає.
2. Діду Михайла Грушевського
по материнській лінії (Захарій Оппоков) за життя було подаровано дворянство,
нагороджено двома орденами Святої Анни, бронзовим хрестом, орденом святого
рівноапостольського Володимира.
3. Батько Михайла
Грушевського – Сергій Федорович – був знаний як автор одного з кращих
підручників з церковнослов’янської мови для шкіл, книга витримала понад 30
перевидань. Це дало змогу набути чималий капітал і жити безбідно ще багато
років.
4. Початкову освіту
здобув удома, а до Тифліської гімназі був зарахований одразу до третього класу.
Навчання давалось легко, тому мав час працювати бібліотекарем і “плавати у
книжковому морі і впиватися ним…”.
5. Перше кохання – оперна
співачка Олена Марковська. Зачаровувався її співом, запрошував на традиційні
щорічні концерти у гімназію, декламував їй свої вірші. Олена відповідала
взаємністю. Але кохання не мало продовження. На початку 1886 року гастролі
оперної трупи у Тифлісі скінчилися, і співачка поїхала. Молоді люди
розлучилися.
6. Михайло Грушевський
починав творчий шлях саме як письменник. Однак чимало літературних текстів
дотепер не друкувалися. Значний їх масив уперше було надруковано у виданні
“Михайло Грушевський: Із літературної спадщини” – Нью-Йорк – Київ. – 2000.
7. Основна частина поезії
українською і російською мовою Михайла Грушевського збереглася у двох
рукописних зошитах. Перший з них датований 1882–1883 роками, містить також
драматичні проби. Авторська назва другого “Зібрані кращі вірші Михайла
Сергієнка Заволоки. 1883–1884 роки”.
8. У січні 1918 року під час
штурму Києва більшовики цілеспрямовано спалили фамільний маєток Грушевських на
вулиці Паньківській, 9. Операцією командував Михайло Муравйов. Бронепотяг із
загонами матросів на чолі з Андрієм Полупановим кілька годин розстрілював
запальним снарядами будинок. Ущент згоріли цінні рукописи, бібліотека,
унікальні колекції рушників, вишивок, килимів, порцеляни та прикрас. Згодом
Муравйов вихвалявся “цим подвигом”: “Я велел артеллерии бить по самым высоким и
красивым дворцам и домам Киева, по церквям и попам… Я зажег снарядами огромный
дом Грушевского, и он в течении трех суток горел как яркий костер…”.
9. 29 квітня 1918 року на
Михайла Грушевського в Луцьких казармах Січових стрільців у Києві здійснено
замах. Нападник, за однією з версій – російський офіцер, намагався заколоти
голову Центральної Ради багнетом. Та промахнувся, поранивши дружину Марію
Іванівну. Нападника затримали, а згодом він загинув за загадкових обставин… при
спробі втечі.
10. У Головному управлінні
держбезпеки НКВД справа Грушевського носила кодову назву “Старец”.
11. За спогадами сучасників,
Грушевський мав надзвичайну працездатність. Спав 4 години на добу, увесь свій
час присвячував роботі. Творчий доробок складає понад 2000 праць. 10-томну
монографію “Історія України – Руси” Михайло Сергійович писав 38 років (з 1895
по 1933 рік).
12. Один із найбільш
суперечливих фактів із життя Михайла Грушевського – це дата його смерті. Мова
йде про 24 та 25 листопада 1934 року. Відповідно до історії хвороби Михайла
Сергійовича 24 листопада датується останній запис: “Сердечная слабость
нарастает... В 2 ч[аса] дня смерть при нарастании сердечной слабости”. То звідки
ж взялось 25 листопада? 27 листопада 1934 року в українських газетах “Комуніст”
та “Вісті ВУЦВК” з’явився некролог Грушевського, де й зазначалась дата смерті –
25 листопада. Очевидно, мав місце технічний хибодрук або плутанина з радянським
календарем. Саме на основі цього тексту писались некрологи за кордоном. Це
призвело до тиражування неточності, адже нікому не спадало на думку, що в
офіційному некролозі може бути хиба такого типу.
21 вересня, коли всі люди Землі відзначають Міжнародний день миру, учні 4 класів разом з учасниками шкільного театрального гуртка «Ірида» провели флешмоб «Хай буде мир на всій Землі!». Символом цього свята є голуби, яких і відпустили діти у безхмарне блакитне небо з побажаннями миру, любові, добра та щастя всім людям.
А учні 2-Б класу об’єднались у єдиному бажанні – донести всьому світу, що діти України – за мир! І чні 2-А класу провели Акцію «Голуб миру», в ході якої, зроблених своїми маленькими ручками голубів, прикріпили на карту України з надією, що вони принесуть мир та спокій нашій Батьківщині.
