Сторінки

вівторок, 30 січня 2018 р.


Вони боролися за українську державність.
 
      Бій під Крутами — бій, що відбувся 17 (30) січня 1918 року біля залізничної станції Крути поблизу селища Крути та села Пам'ятне.
        Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячним підрозділом російської Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загоном із київських курсантів і козаків "Вільного козацтва", що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків.
       У бою під Крутами оборонці української державності призупинили наступ противника і здійснили організований відступ. Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Берестейський мирний договір, який врятував молоду українську державність.

неділю, 21 січня 2018 р.

22 січня - День Соборності України:
        Об'єднанню УНР та ЗУНР передувало підписання 22 січня 1918 року Четвертого універсалу Центральної Ради, за яким Українська Народна Республіка стала суверенною і незалежною державою. Західно-Українську Народну Республіку було проголошено в листопаді 1918-го. Саме 22 січня 1919 року завершився процес об'єднання України.
       Статті угоди констатували, що ЗУНР заявляла про "непохитний намір злитися в найкоротшім часі в одну велику державу з Українською Народною Республікою". З іншого боку, УНР проголошувала, що вона дає згоду "прийняти всю територію і населення Західно-Української Народньої Республіки як складову частину державної цілости в Українську Народну Республіку". Угода зазначала також те, що республіка галичан отримує територіальну автономію в межах УНР.
      Додамо, що станом на 1919 рік до УНР входили українські етнічні землі: Кубань, Ставропілля, Чорноморщина, Східна Слобожанщина, Стародубщина (нині вони у складі Росії), Берестейщина і Гомельщина (Білорусь), Холмщина, Підляшшя, Надсяння, Північна Лемківщина (Польща), Південна Лемківщина (Словаччина). Мармарощина, Південна Буковина (Румунія), Придністров'я...
      22 січня 1919 року на Софійській площі Києва відбулася урочиста церемонія з нагоди возз'єднання УНР і ЗУНР. Перед багатотисячним натовпом проголосили постанову УНР та зачитали текст універсалу Директорії із правами і свободами об'єднаних республік. На додачу, День соборності України був оголошений вихідним.
       Однак радість українців тривала недовго. ЗУНР проіснувала лише до літа 1919 року, а ще через рік із політичної карти зникла й УНР.         22 січня знову стало робочим днем.
       І хоча соборна Україна проіснувала зовсім недовго, Акт злуки УНР із ЗУНР і факт підписання документа мали велике історичне значення. Українці заманіфестувати перед усім світом про неподільність українських земель та солідарність свого народу.
    У 1990 році з нагоди 71-ї річниці проголошення Акту Злуки між Києвом і Львовом українці вирішили утворити живий ланцюг єднання "Українська хвиля". Така традиція прижилася та з року в рік вона повторюється в багатьох містах сучасної України.
     Офіційним державним святом День соборності України став лише в 1999 році після підписання Леонідом Кучмою відповідного наказу
Джерело: https://ukr.media/ukrain/341052/

пʼятницю, 19 січня 2018 р.


Водохреща.
       Йордана або Водохреща – третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке православні та греко-католицькі християни відзначають 19 січня. З ним пов’язують хрещення на Йордані Христа.
       Вважається, що на Водохреща, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби. 
      В цей день у всіх містах і селах, де є церкви, святять воду. Віддавна в народі освячену на Водохреще воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми, домівки і тварин. Залишається загадкою той факт, що вода з Водохреща не псується, не має запаху і може зберігатися протягом року. Дехто схильний вважати, що цьому сприяє срібло від хреста, який священик занурює в воду під час обряду. Проте ця думка є помилковою, оскільки не завжди у воду занурюють срібний хрест, а використовують дерев'яний чи з будь-якого металу, а вода все одно роками не псується.

неділю, 14 січня 2018 р.

Моніторинг читання учнів за І семестр 2017-2018 н.р.

      На зимових канікулах бібліотекарем , класними керівниками та активістами бібліотеки проведено аналіз читацьких формулярів учнів 2-4 та 5-8класів.
            Моніторинг читання учнів 2-4 класів у І семестрі 2017-2018 навчального року показав, що 93 % школярів - читачі шкільної бібліотеки, що на 3 % більше ніж за цей період минулого року.
           Це свідчить про те, що учні молодших класів проявляють інтерес до книги та читання. Щоб зацікавити маленьких читачівчитачів розмаїттям книжкового світу, бібліотекар разом з вчителями систематично проводить бібліотечні заняття, літературні читання, ігри. В бібліотеці постійно організовуються книжкові виставки та перегляди дитячих видань.
          Нажаль, процент охоплення читанням учнів 5-8 класів у порівнянні з минулим роком зменшився на 7%. Вважаю, що основними причинами зниження читацької активності дітей цієї вікової категорії, є недостатня робота по популяризації книги та бібліотеки, зниження інтересу до читання, заміна книги телебаченням, комп'ютером,  різними гаджетами та недостатня кількість книг сучасних видавництв.
            Для цілеспрямованої роботи з вивчення та забезпечення читацьких інтересів учнів необхідно постійно оновлювати бібліотечний фонд; використовувати новітні інформаційні технології; інноваційні методи роботи; більше уваги приділяти учням середньої ланки; заохочувати їх  до участі в проведенні масових заходів, які проводить бібліотека; співпрацювати з вчителями та батьками учнів.